Куликівський районний суд Чернігівської області

07 жовтня 2019, 14:31

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 рокуКиїв

справа №334/305/17(2-а/334/221/17)

адміністративне провадження №К/9901/19989/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 334/305/17(2-а/334/221/17)

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Доля Руслани Олексіївни

про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції

на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2017 року (головуючий - Добрєв М.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шальєвої В.А., суддів - Білак С.В., Юрко І.В.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Доля Руслани Олексіївни (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову серії АР № 046452 від 11 січня 2017 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126, ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 січня 2017 року позивач рухаючись по п. Соборному в бік вул. Портової на автомобілі ЗАЗ Таврія, номерний знак НОМЕР_1 , приблизно о 13 год був зупинений співробітниками патрульної поліції з застосуванням світлової сигналізації.

До позивача підійшли двоє співробітників поліції, які представилися як інспектор патрульної поліції Доля Руслана Олексіївна та інспектор патрульної поліції Куракін Андрій Євгенович, та висловили претензії з того приводу, що на транспортному засобі позивача забруднений задній номерний знак, що є порушенням пункту 30.2 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

Позивачем було пояснено інспекторам, що перед початком керування транспортним засобом (перед виїздом з місця стоянки), ним були виконані вимоги пункту 30.2 ПДР, а саме перевірено та забезпечено чистоту номерних знаків, але, зважаючи на те, що у цей день були несприятливі погодні умови, а саме - танення снігу, що призводило до утворення бруду на дорогах, за час руху номерний знак автомобіля дещо забруднився, проте всі символи, розташовані на ньому, добре читалися.

Інспектор запропонував позивачу усунути забруднення його номера, з чим позивач погодився, попросивши дозволити йому доїхати до місця його роботи, де він має всі засоби для того, щоб зробити це. Потім інспектори озвучили вимогу пред`явити документи, вказані у пункті 2.1 ПДР, обґрунтувавши вимогу пунктом 2.4 ПДР.

На таку вимогу позивач заперечив, оскільки, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, отже обов`язковими до виконання є лише законні вимоги співробітника поліції, проте підстав для перевірки документів позивача не було згідно ст. 32 ч.1 Закону України «Про Національну Поліцію», оскільки ним не були порушені правила дорожнього руху, в тому числі зазначені у пункті 30.2 ПДР.

Відмовившись перевірити читабельність номерних знаків транспортного засобу позивача з залученням свідків, тобто об`єктивно встановити фактичні обставини, інспектори, на думку позивача, свідомо порушили зазначені норми закону.

Після цього інспектори почали погрожувати позивачу, що покличуть якусь моніторингову групу, яка з ним «розбереться». Позивач чекав моніторингову групу близько 30 хвилин, після чого приїхав ще один екіпаж поліції та почав також вимагати в позивача документи, відмовившись здійснити будь-які інші заходи для перевірки читабельності номерних знаків транспортного засобу позивача, також посилаючись на внутрішнє переконання.

Не реагуючи на прохання позивача діяти згідно законів, інспектори почали шукати будь-які причини для того, щоб отримати документи позивача та помітили, що на номерному знаку транспортного засобу позивача поверх встановлена сітка (яку вони 2 години не помічали), та, посилаючись на те, що це є порушенням ПДР, продовжили вимагати в позивача документи.

Позивач на вказані вимоги зауважив, що відповідальність за порушення ПДР має відбувається згідно КУпАП, отже якщо він порушив пункт 30.2 ПДР, він має нести відповідальність за ч. 6 статті 121 КУпАП.

Керуючись положеннями Закону України «Про дорожній рух», позивач намагався пояснити відповідачу, що сітка на його номерному знаку не забороняється, тому що вона не ускладнює ідентифікацію його номерного знаку з відстані 20 метрів та ще раз запропонував відміряти 20 метрів та із залученням двох свідків це перевірити, однак вкотре його пропозиція була залишена без уваги.

Після цих подій інспектор роти № І батальйону № 2 УШІ у м. Запоріжжі ДПП лейтенант поліції Доля Руслана Олексіївна попередила позивача про те, що зараз на нього буде складатися постанова та почала роз`яснювати йому його права.

В підсумку, була винесена постанова, в якій персональні дані позивача були зазначені відповідачем згідно інформації бази державної реєстрації транспортних засобів.

Також позивач в позові зазначив, що він має фото та відео докази які засвідчують противоправні дії інспекторів та може їх передати на судовому засіданні для розгляду.

Вважаючи, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 11 січня 2017 року, серії АР № 046452 від 11 січня 2017 року винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, звернувся з позовом до суду.

Отже, на думку позивача відповідачем протиправно винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2017 року позов задоволено.

Визнано неправомірною та скасовано постанову серії АР № 046452 від 11 січня 2017 року, складену Інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Долею Русланою Олексіївною, за ч. 1 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , про накладення на нього штрафу в сумі 425 грн.

Постанова суду першої інстанції вмотивована наступним.

Дослідивши матеріали справи, суд врахував посилання позивача на те, що пред`явлене йому звинувачення не підтверджено будь-якими доказами, окрім суб`єктивної думки інспектора поліції, яка спростовується наданими позивачем для огляду в суді фотознімками його автомобіля.

На переконання суду застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гри. є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з чим, відповідно до ст.280 КУпАП, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції обґрунтовані недоведеністю вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відповідно наявністю підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2017 року в справі № 334/305/17 залишено без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2017 р. в справі № 334/305/17 за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Доля Руслани Олексіївни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована наступним.

Суд апеляційної інстанції при розгляді цієї справи дійшов до висновку, що в діях позивача не вбачається порушення вимог п. 30.2 Правил дорожнього руху, що обумовлює висновок про відсутність у відповідача підстав для зупинки автомобіля під керуванням позивача внаслідок порушення останнім вимог Правил дорожнього руху.

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів вчинення позивачем будь-яких порушень, внаслідок яких у інспектора виникло б право вимагати позивача пред`явити посвідчення водія та документи на транспортний засіб.

Наявність у позивача посвідчення водія підтверджується відеозаписом, з якого вбачається, що позивачем пред`явлено посвідчення водія патрульним.

Доводи апеляційної скарги спростовані приведеними в рішенні суду апеляційної інстанції висновками.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, яка у лютому 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить:

- скасувати постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Скаржник зазначає, що судами не надано належної правової оцінки обставинам справи, що призвело до безпідставних висновків про визнання неправомірною оспорюваної постанови.

Скаржник зазначає, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності було вчинення ним правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке полягало у тому, що керуючи транспортним засобом він порушив п. 30.2 Правил дорожнього руху України.

Враховуючи, що фактично позивачем було вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 та ч.6 ст. 121 КУпАП скаржник вважає, що у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді не було підстав для задоволення позову та ухвала суду від 05 вересня 2017 року по справі 334/305/17 є передчасною та винесеною без урахування всіх необхідних та важливих обставин.

Всі інші обґрунтування касаційної скарги стосуються того, що скаржник звільнений від сплати судового збору.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 січня 2017 року інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Доля Р.О. прийнято постанову серії АР № 046452 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП,

Оспорюваною постановою накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

З оскаржуваної постанови судами попередніх інстанцій встановлено, що водій ОСОБА_1 11 січня 2017 року о 13 годині 20 хвилин керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком та не надав під час перевірки документів, чим порушив п. 30.2, п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху України.

Позивач з постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно нього не погодився та вказав, що адміністративне правопорушення він не скоював, оскільки підстав для перевірки в нього документів не було в зв`язку з тим, що він не порушував Правила дорожнього руху України.

Вважаючи вказану постанову незаконною, ОСОБА_1 звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Конституція України.

Частина 2 статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Частина 6 статті 121 КУпАП. Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1 статті 126 КУпАП. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 245 КУпАП. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР України, Правила).

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 "б" ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Пунктом 30.2 ПДР України встановлено, що на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року № 111 (далі - Інструкція № 111).

Відповідно до п. 13.1 Інструкції № 111 (з наступними змінами та доповненнями), підставою для зупинення транспортних засобів є, зокрема, таке: порушення ПДР водіями, наявність даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути, необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод тощо.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року).

Частина 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

За приписами ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 4. Інструкції № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, і ст. 126 КУпАП.

Вказаною нормою визначено вичерпний перелік підставою для зупинення транспортних засобів, якими керують водії.

В розглядуваному випадку підставою для зупинки позивача стало керування позивачем транспортним засобом із забрудненим номерним знаком.

Пунктом 30.2 Правил дорожнього руху встановлено, що номерні знаки транспортних засобів повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Судами попередніх інстанцій з оглянутого в судових засіданнях відеозапису, наданого відповідачем, встановлено, що номерний знак був достатньо чистим, тобто, його було можливо ідентифікувати.

Отже, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в діях позивача не вбачається порушення вимог п. 30.2 Правил дорожнього руху, що підтверджує висновок оскаржуваних судових рішень про відсутність у відповідача підстав для зупинки автомобілю під керуванням позивача внаслідок порушення останнім зазначених вимог Правил дорожнього руху.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи судами), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів вчинення позивачем будь-яких порушень, внаслідок яких у інспектора виникло б право вимагати від позивача пред`явити посвідчення водія та документи на транспортний засіб.

Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на встановлені обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення прийняту відносно позивача не може бути визнано обґрунтованою та правомірною, а отже у судів були наявні підстави для її скасування.

За положенням частини 2 статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень було повно встановлено обставин справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

2. Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

Н.В. Шевцова

Про оскарження постанови про адміністративне правопорушення