Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховна Рада 29 червня ухвалила і вже направила на підпис Президенту Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (законопроект 7574-д).
Першими зміни відчують учасники господарських процесів, адже закон вводиться в дію спочатку в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу – через 90 днів після його опублікування. Вже згодом, за 7 місяців – вводиться обов’язок реєстрації електронних кабінетів в цивільному та адміністративному процесах. Отже, у державних органів, які зазвичай є відповідачами у процесах за КАСУ, ще є достатньо часу, аби розібратися у тому, як користуватися Електронним судом.
В свою чергу, закон дає три місяці Вищій раді правосуддя, ДСА та Верховному Суду, аби ті привели свої нормативні документи у відповідність із новим законом. Йдеться про положення, що визначають порядок функціонування ЄСІТС та її окремих підсистем (модулів), Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах та Інструкцію з діловодства Верховного Суду.
Оскільки першими зміни торкнуться ГПК, «Судово-юридична газета» проаналізувала, що слід чекати учасникам господарських процесів.
Так, у Господарському процесуальному кодексі (ст. 6) тепер визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами (тобто, підсистеми «Електронний суд»), в порядку, визначеному ГПК, Положенням про ЄСІТС чи положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем.
В свою чергу, в обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді наступні категорії осіб:
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.
Суд застосує до особи, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, процесуальні наслідки, і у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат («Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат» - так, дещо неоднозначно, звучить нова норма).
Якщо реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати, процесуальні наслідки звернення до суду без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Електронному суді не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено ГПК.
Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем.
Змінами передбачено, що суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику, встановивши, що заяву подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Також суд повертатиме заяву про забезпечення доказів заявнику, якщо він мав зареєструвати електронний кабінет, але не зробив цього.
Зміни до ГПК визначають, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами у разі, якщо відзив подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов’язку.
Відповідно, суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Аналогічно передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Такі ж негативні наслідки розповсюджуються на правила подання апеляційних і касаційних скарг.
Зокрема, передбачено, що у разі якщо касаційна скарга подана особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 ГПК (в редакції нового закону), про що суддя постановляє відповідну ухвалу. А саме, суддя постановляє ухвала про залишення без руху і зазначає про обов’язок такої особи зареєструвати електронний кабінет.
У змінах до ГПК визначено, що якщо Кодексом передбачений обов’язок учасника справи надіслати копії документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Електронного суду, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи. А в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету – у паперовій формі листом з описом вкладення.
Разом з тим, якщо інший учасник справи зобов’язаний був зареєструвати електронний кабінет, але не зробив цього, то учасник справи, який подає документи до суду з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених ГПК, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або «Електронний суд».
У разі подання заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета або підстави позову, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Новою підставою для відмови судом у видачі судового наказу буде те, що заяву подано особою, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Разом з тим, це не буде перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Аналогічною суд повертатиме заяву про скасування судового наказу боржнику, встановивши, що він був зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його.
Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу в електронній формі до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили.
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є:
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи «Електронного суду». У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Слід зазначити, що першими, безпосередньо після опублікування, зміняться підпункти 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК. Вони стосуються видачі судами виконавчих документів.
Так, закон передбачає, що суд видає виконавчі документи в паперовій або електронній формі.
Оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами (тобто, підсистеми «Електронний суд»).
Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається.
Оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, в паперовій або електронній формі за допомогою ЄСІТС або «Електронного суду».
Автор: Наталя Мамченко
_03_03.png)
