Концептуальні засади здійснення судової реформи в Україні

 Про суди і суддів не судить лише лінивий. Ця тема актуальна як пересічним громадянам , так і депутатам найвищого рівня. Існують штамповані уявлення щодо судової системи: недовіра громадськості до суду, судова тяганина, корумпованість суддів і так далі. Але, що насправді робиться там, за дверима, де твориться правосуддя, знають лише, ті, хто сам пройшов через судовий процес. І тут думки розділяються рівно 50 на 50: задоволені ті, хто виграв справу, незадоволені – хто програв.


Наразі, зрозуміло одне – судова система потребує змін. Може це буде глобальне реформування, а може – просто наведення елементарного ладу. Що насправді потрібно - треба з’ясовувати. Є різні думки з цього приводу. У Верховній Раді чекають свого часу декілька законопроектів з реформування судової системи, а судді кажуть, що треба просто надати судам належне матеріальне забезпечення та збільшити суддівський штат.

Ми не можемо говорити про права людини, громадянське суспільство, демократію, якщо у нас не буде якісної судової системи. І про реформування судоустрою не можемо говорити, поки не вивчено дійсний стан справ у цій сфері. 

ПРАВОСУДДЯ — самостійна галузь державної діяльності, яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному громадянину гарантується право на захист у суді його порушених прав і свобод.
Завданнями правосуддя є:

- всебічне зміцнення законності й правопорядку;

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням;

- охорона від будь-яких посягань закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем,соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань;
 

- виховання громадян у дусі точного й неухильного виконання Конституції та законів України, додержання дисципліни праці,чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі й гідності громадян;

- виправлення й перевиховання осіб, які порушили закон.

Звернення до суду для захисту прав і свобод людини та громадянина гарантується безпосередньо Конституцією України (ст. 8), а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124). У Конституції передбачено всі необхідні умови для становлення доступної судової влади. У ст. 3 Закону від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України» зазначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 10 травня 2006 р. № 361/2006 було затверджено “Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів ” , якою визначено, що метою реалізації Концепції є забезпечення становлення в Україні судівництва як єдиної системи судового устрою та судочинства, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і гарантує право особи на справедливий суд.

Завданнями Концепції, що випливають з її мети, визначено створення цілеспрямованої, науково обґрунтованої методологічної основи розвитку правосуддя в Україні на найближчі 10 років, визначення шляхів удосконалення законодавства у цій сфері, усунення негативних тенденцій, що мають місце внаслідок непослідовності здійснення попередньої судової реформи, забезпечення доступного та справедливого судочинства, прозорості в діяльності судів, оптимізації системи судів загальної юрисдикції, посилення гарантій незалежності суддів, якісне підвищення фахового рівня суддівського корпусу, підвищення статусу суддів у суспільстві, істотне поліпшення умов професійної діяльності суддів, радикальне поліпшення стану виконання судових рішень, створення можливостей для розвитку альтернативних (позасудових) способів вирішення спорів.

На даний час за результатами опитування 60% українців не довіряють судам. Критика на адресу суддівського корпусу України лунає звідусіль – і у суспільства багато претензій до людей у мантіях і вища державна влада нарікає. Але треба зазначити, що законослухняні громадяни, які ніколи не були в суді, ніякої оцінки їм не дають. Хто був по справах потерпілим чи хто залишився задоволеним рішенням суду , як правило теж не балакучі. Залишаються ті, хто отримав великі строки позбавлення волі або не отримав майно чи інші блага, на які розраховував від судового рішення. Таких небагато, але галас вчиняють великий. Та лише за скаргами незадоволених говорити про параліч судової системи - це недалекоглядна позиція.  

На сьогодні у Білопільському районному суді працюють п»ять суддів. У 2008 році загалом ними розглянуто 7363 справи , що на 916 справ більше , ніж в минулому році за цей період. Середньомісячна кількість розглянутих справ і матеріалів у розрахунку на одного суддю в 2008 році становила 122 справ і матеріалів.

При цій великій навантаженості суд в цілому забезпечив належну якість розгляду судових справ . Так , для перевірки законності та обгрунтованості прийнятих судових рішень до апеляційного суду Сумської області та Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло 89 справ, що становить 1,2 % від загальної кількості розглянутих справ.

Отже, це дає можливість зробити висновок , що порівнюючи статистичні дані по Україні щодо недовіри до суду , конкретно в Білопільському суді відсоток громадян, незадоволених судовим рішенням мізерний.

Рівень об’єктивності та справедливості судочинства, що грунтується лише на законі, є одним з основних показників стану демократичності суспільства. А це можливо за наявності незалежної, сильної та справедливої судової влади, яка може забезпечити реальну недоторканість суддів як носіїв цієї влади.